планував коли одужаю і не лупитиме температура, то піду на відкриття нового клубу. драменбейсу, хаусу, бростепу послухаю якогось. не судилось. ніжно спихну це на рідняток, котрі смикнули подарувати мені каподастра. я ще зі вчора сиджу на тих романсах. бо діло то в чім? акорди до любих мені меланхолійно-любовних народних пісень в основному підібрані
( Read more... )
щось можливо і трафиться. бо надто багато подібностей. людей можна недослуховувати, бо уже знаєш, що скажуть. речі можна залишати будь-як, бо і без твоїх зусиль постануть необхідним чином. шалений рух кудись, при якому ти тонко прочуваєш кожен день. кожен день. і навіть не так, як до того. "...я почала жити з вересня." десь звідтам воно так
( Read more... )
згадував недавно про катавасію, яка вийшла з моєю кровяною приналежністю. для тих, хто не вкурсі нагадаю - до минулого тижня я ходив із ІІ(-) групою крові. і дуже до неї привик. своя ж рідна. але на комісії при визначенні групи крові на тарільочці в жодному із 3 верхніх заглиблень не відбулась аглютинація, що свідчило про наявність у мене І(-)
( Read more... )
читаючи свій фоллов-ліст у формсі, наткнувся на відповідь однокурсниці Ганусі на питання про те, кого вона хотіла би повернути у своє життя. відповідь була "нікого". але не в ній фішка. фішка у фразі, котра ішла опісля: "люди в твоєму житті є доти,поки так треба". перечитав її удруге. втретє. погодився. а я то думав
( Read more... )
думав найбільше з мене постібеться або тато, або кіндер. не тут то було! прокинувся я півтретя ночі, побачив обліплені чимсь білим вікна, вшарив, що то сніг, перелякався і ліг спати) на ранок прокинувся і таке от чудо побачив:
( Read more... )
а давай зіграєм в тишу? може я навчусь все таки правильно ставити наголоси, в міру тиснути на газ і говорити так, як колись, щоб преса розтягала на цитати... втім, давай краще без них. я ще посиджу отут, потягну жалості зі струн, а ти йди, бався у тишу...